Штучний інтелект дедалі частіше стає об’єктом критики не лише через питання авторського права, впливу на ринок праці чи конфіденційності даних. Останнім часом багато говорять і про інше: мовляв, сучасні моделі ШІ споживають величезні обсяги води. Але наскільки це відповідає дійсності?
Чому центрам обробки даних потрібна вода?
Сам по собі штучний інтелект воду не використовує. Вода потрібна дата-центрам, у яких працюють тисячі серверів. Під час навчання великих моделей і виконання мільйонів запитів обладнання виділяє значну кількість тепла, яке необхідно відводити. Одним із найефективніших способів охолодження залишається використання систем, що споживають воду.
Саме тому в публікаціях про екологічний вплив ШІ часто згадують не лише споживання електроенергії, а й витрати водних ресурсів.
Чи означає це, що ШІ є головною проблемою?
Не зовсім. Дата-центри є лише одним із багатьох великих споживачів води. Сільське господарство, промисловість, виробництво електроенергії та міська інфраструктура використовують незрівнянно більші обсяги. Крім того, багато сучасних центрів обробки даних поступово переходять на ефективніші системи охолодження, повторне використання води та нові технології, які дозволяють зменшити навантаження на довкілля.
Іншими словами, проблема існує, але вона є частиною значно ширшої теми сталого розвитку цифрової інфраструктури.
Вода стає дедалі ціннішим ресурсом
Незалежно від того, як швидко розвиватиметься штучний інтелект, людству доведеться навчитися значно ефективніше використовувати воду. Саме тому дедалі більше уваги привертають технології очищення промислових і муніципальних стоків, здатні повертати воду в повторний цикл використання.
Новий підхід до очищення води може допомогти боротися з надзвичайно стійкими PFAS: акустична кавітація створює бульбашки, що під час колапсу руйнують міцні зв’язки в молекулах цих забрудників. Метод уже випробували на муніципальних і промислових стоках без дорогих агресивних реагентів, а в матеріалі також розглянуто, як його можна поєднати з іншими рішеннями, зокрема фільтром на основі наноцелюлози.
Розвиток штучного інтелекту справді підвищує вимоги до інфраструктури дата-центрів, а отже — і до систем охолодження. Однак це не означає, що саме ШІ є головною причиною водної кризи. Значно продуктивніше не шукати одного “винуватця”, а розвивати технології, які дозволять економніше використовувати воду, очищати її та повертати у виробничий цикл. Саме такі рішення можуть виявитися не менш важливими, ніж розвиток самих систем штучного інтелекту.